Олександр Корж. Супроводжувальна до свитку

Другові, що захищає Україну

I

Вночі наснилося мені,

Що настає кінець війни:

Як у саду прокинувсь зранку,

А там – Борисович на танку

Наш прапор кріпить на броні.

І ви – на білім скакуні,

За вами хлопці в одностроях.

Під Церквою. На кАм’яній стіні

Читаю імена Героїв.

II

СкочИв від проліту та бОїв:

Рве ніч від жаху, звизг ракет.

На їх приліт – наш виліт крОїть

Перебиває їм хребет.

Гарчить в засаді кулемет,

«Гепард» гримить – трасує зброя.

З «Кинджалів» роблячи комет,

Так кожну ніч не сплять Герої.

III

Од вибухів – шмаття та хвилі

Розносять залишки осель…

Орді дать виграти «дуель»?

Щоб частки вкрадених земель

Спалить, понівечить, знесилить,

У Кам’яну здробить шрапнель?

Щоб потім ми під ними згнили?

IV

О, Боже! Дай нам більші сили

Створити зброю кріпшу скель,

Наш Дух підняти на щабель.

Щоб вбачить всі ворожі цілі.

А ми вже точимо шабель,

Приціл вкрутили на туррель,

Щоб били в череп наші стріли,

Щоб вибити русню здурілу,

Щоб вкляк, настрашений, Брюссель.

V

Вже третій рік живу безсонням,

Як ніч – гортаю давнину.

А там – невтішностей бездоння,

Коротше – вічне беззаконня!

Вирує кров у білих скронях –

Аби не втрапити в труну.

Та тягне погляд в далину.

І в історичнім какафонні

Знаходиш сенси і гармонії

Людських історій та подій.

Згадавши, якость, оболоння

Знайшов історію одну.

Здалося скрита в тих подіях

Суть Перемоги – Тут. Надія

Настроїть пам'яті струну,

А свиток той для Вас згорну.

22.12.2024 р.